- приборкувач
- —————————————————————————————прибо́ркувачіменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
приборкувач — а, ч. Той, хто приборкує тварину, тварин (перев. диких). || перен. Той, хто приборкує, втихомирює, підкоряє кого , що небудь … Український тлумачний словник
приборкувач — [приебо/ркувач] ча, ор. чеим, м. (на) чеив і/ чу, мн. ч і, ч іў … Орфоепічний словник української мови
Шарпак, Жорж — Жорж Шарпак Georges Charpak … Википедия
приборкувачка — и. Жін. до приборкувач … Український тлумачний словник
гіпподам — (грец. приборкувач коня) Зображення вершника в монументальному мистецтві стародавніх греків … Архітектура і монументальне мистецтво